Як iонiйськая колона,
Рожевiє дiвочий снiг,
Ховаючи опуклiсть лона
В лiлеях рук, в лiлеях нiг.
Єдина! Не ображу зором
Двiйник Мадонни на землi.
Ось пурпуром Цiтери — сором
I на щоках, на чолi.
I б’ється кров в блакитних венах,
Як прах пiд вiром весняним.
В яких готичних кантиленах
Навiки виспiвати гiмн?
Там Приснодiвою — Мадонна,
Тут, на землi, зорiєш ти,
Що в пурпуровiй мушлi лона
Ховаєш перлу чистоти.
