Добривечір! Мені це слово наймиліше.
Ані тоді, як ніч між нами, мов стіна,
Ні в мить, як світлий день загляне до вікна,
Я не вітаюся ніжніше й запальніше.
В вечірній сутіні усе коханням дише;
Ти навіть, в інший час несміла й мовчазна,
Коли добривечір тихенько пролуна,
Зітхаєш голосніш і дивишся жвавіше.
Лишім добридень тим, хто в шлюбі самохіть
З’єднались, до труда й веселощів охочі;
Добраніч — тим, що вдвох, не боячися ночі,
Із кубка любощів одверто звикли пить;
А нам, що мусимо чуття свої таїть,
Нехай добривечір притьмить блискучі очі.
Переклад: Максим Рильський
