Довгих літ нам веселих! —
Ми живем тільки раз.
Хай немарно цей келих
Вабить в юності нас.
Пускай чарку по кругу,
Випив першу — пий другу,
Хили повну до дна,
Несе втіху вона.
Чужа річ в нас не модна,
П’ємо ж польський тут мід.
Краща пісня — народна,
Кращий — братній нам рід.
Греків, римлян трактати
Гриз не з тим же, щоб гнить:
А як греки — гуляти,
I як римляни — бить!
Онде правники. Пінні
Теж їм келихи став.
Нам правиць треба нині,
Взавтра треба нам прав!
На вершину свободи
Не вітійством зійти.
Там, де дружба і згода,
Слів не треба, брати!
Хто метал гнув і плавив,-
Сплавив срібло і час.
Ми ж із срібних металів
Тягнем Бахуса квас.
Мудрий, хто без вагання
Взяв з наукою шлюб,
Той, хто солод кохання
З любих витягнув губ.
Хоча й міряв дороги
Зір-планет,— все життя
Архімед був убогий,
Бо не мав опертя,
Але нині, Ньютоне,
Хтівши рухать світи,
Злічи наші загони,
Скажи: “Досить, брати!”
Метра, циркуля самі
Уживайте до брил.
Міряй сили на замір,
А не замір до сил.
Де завзяття і віри
Жар в серцях не затух
Спільне благо — нам міра,
Циркуль — поривів дух.
Довгих літ нам веселих,
Бо живем тільки раз.
Золотий осьде келих:
Пий — не ждатиме час!
Дні поглине веселі
Бистра часу ріка,
Зімкне очі нам Фелі [2]
Філаретська рука.
____________________
[1] Філарети — Учасники таємного студентського товариства.
[2] Феля — приятелька членів товариства філаретів Феліція Пшецішевська, в яку був закоханий товариш Міцкевича Томаш Зан, один із організаторів патріотичних студентських товариств у Вільні.
Перекладач: Д.Паламарчук
