Коли зориш, як човен буйно
Стихія кидає морська,
Хай не озветься серце чуйно
На страх і розпач моряка!
Той корабель пішов, якого
Так прагнув досягти плавець,
Тож нащо сльози і тривога,
Коли всьому настав кінець?
Адже гідніше воювати
З шаленством пінявих валів,
Аніж лічить гіркі утрати,
Діставшись тихих берегів!
Перекладач: М.Зісман
