Амвросій Метлинський: Вірші

Творчість поета-романтика XIX ст. Амвросія Метлинського займає помітне місце в літературі, знаменуючи рішучий поворот від зображення дрібних тем і побуту селянства — до загальнонаціональних проблем, до змалювання епохальних, широкомасштабних подій. Його поезія звучить ніби поминальний плач за втраченою свободою України, ніби голос громадської туги та пророкує загибель мові і національному життю.

Основна тема поета — колишня козацька воля, велич запорожців, атмосфера славної історичної доби. Він зображує ті часи, використовуючи різноманітні сюжети, створює колоритні образи, наповнюючи поезії настроями печалі й жалю за минулим. Всі тематики: героїчні, національно-патріотичні митець забарвлює у похмурі, загрозливі фарби слова, насичує неймовірною фантастикою потойбічного світу, який загадково пов’язаний із сучасним йому життям.

Поет трепетно ставився до рідної мови і, пишучи збірку «Думки і пісні та ще дещо», надіявся, що його пісні зможуть донести до нащадків красу мови, яка «із дня на день забувається». Поетична лірика перегукується з народним епосом, вона позбавлена подійності, сповнена високим ступенем художнього узагальнення та символіки образів.

Метлинський також займався вільними перекладами сербських і словацьких пісень, німецької романтичної лірики, польських і чеських поетів.
Творчість митця показала роль історії у формуванні національної свідомості народу та вплинула на написання романтико-історичних творів його наступників в українській літературі, зокрема, Тараса Шевченка.