Повний текст твору: Тарас Шевченко – Кавказ
Твір написаний у 1845 році і присвячений загиблому на Кавказі другу Тараса Шевченка, першому ілюстратору «Кобзаря», художнику-аматору й нащадку цілої династії військових Якову де Бальмену. Відомо, що у 1843 році Яків де Бальмен, який на той момент вже познайомився з Тарасом Шевченком, мав намір подати у відставку, проте не реалізував цю ідею і загинув під час чергової імперської воєнної кампанії на Кавказі.
Поема «Кавказ» не має вираженої сюжетної лінії. Це панорамний огляд стану справ в імперії, під час якого вади Російської імперії та суспільства показані у сатиричному ключі.
Головна ідея твору ‒ підтримка опору російській колонізації. Проте є у творі чимало ідей вторинних ‒ осуд лицемірства, жадібності, підтримка самобутності та унікальності кожного народу.
У творі чимало християнських мотивів. З одного боку, лунає осуд церкви, Бога, який не запобіг всім описаним неправедним діянням («Коли одпочити Ляжеш, боже, утомлений? І нам даси жити!»), з іншого боку у поезії присутній осуд людей, що нібито є християнами, та не дотримуються канонів і законів християнства («За кого ж ти розіп’явся, Христе, сине божий?»). Відчувається, що автор відокремлює церкву від Бога, бо на Бога все ж покладені певні сподівання («Борітеся ‒ поборете, вам Бог помагає»). У той самий час ставлення до церкви показане іншими словами «Храми, каплиці, і ікони, І ставники, і мірри дим, І перед обра[зо]м твоїм Неутомленниє поклони. За кражу, за войну, за кров, Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять З пожару вкрадений покров!!».
Структура поеми:
- Опис величі гір, короткий виклад міфу про Прометея;
- Критика суспільного й державного ладу у Російській імперії;
- Заклик до горців опиратися колонізаторам;
- Присвята Якову де Бальмену.
У творі присутні образи самого ліричного героя, Якова де Бальмена, Прометея.
Особливе значення образу неволі. Її показують і в символах кнутів, і в описі бідності, і в продажу чи програшу в карти людей ‒ «не негрів», а таких же християн.
Важливо, що ліричний герой звинувачує в загибелі друга загарбницьку політику держави, а не горців, які захищають свою свободу. На той момент це було дуже прогресивне бачення ситуації.
У творі використані такі художні засоби:
- Паралелізм ‒ Прометей, якого карає споконвіку орел, є уособленням гірських народів, які страждають через агресію Російської імперії;
- Персоніфікація ‒ «Встане правда! Встане воля!», воля ‒ «ненагодована і гола»;
- Епітети ‒ «милостивії», «ненагодована», «гола», «сині», «великі», «письменні»;
- Метафора ‒ «А сліз, а крові! Напоїть всіх імператорів би стало», «Застукали сердешну волю та й цькуємо»;
- Протиставлення ‒ «тілько дайте Свої сині гори Остатнії… бо вже взяли І поле і море», «любите на брату шкуру, а не душу!»;
- Повторення ‒ «свята/святий»;
- Порівняння ‒ «як тій собаці»;
- Оксиморон ‒ «на всіх язиках все мовчить», «Сонце правди показати Сліпим, бачиш, дітям!..».
Твір насичений символікою:
- Чурек і сакля ‒ символ свободи й самобутності горців;
- Кайдани ‒ неволя;
- Орел ‒ агресія. І нагадуємо, двоголовий орел був символом Російської імперії;
- Могили ‒ колишня слава й велич України. Розриті могили ‒ здійснене святотатство, знищення памʼяті;
- Покров ‒ захист, оберіг. У даному випадку захист не спрацював, покров осквернили ‒ але несуть у церкву у якості дару;
- Чаша ‒ символ долі. Згадайте біблійне «Хай омине мене чаша сія!». Отруєна московська чаша ‒ гірка доля людей, що живуть в імперії.
Автор показує, що імперія приносить із собою тільки втрати. І навіть якщо майно повернуть, то гідність буде втрачена безповоротно. А головним надбанням імперії є тюрми.
Твір розібраний на цитати і деякі фрагменти покладені на музику й стали частиною популярних пісень сучасних реп-виконавців.
