Повний текст твору: Ігор Павлюк – Асоціації
Зразок доволі простої, зрозумілої кожному філософської лірики. Вірш має просту структуру, автор використовує образи, що знайомі кожному читачу.
Головна ідея твору – у світобудові особливе значення мають дрібниці і нюанси. Саме вони досить часто є визначальними.
Вірш побудований на асоціаціях, протиставленнях, причому в асоціативних рядах присутні і реальні предмети, і міфологічні чи символічні.
Автор показує, які нюанси можуть вплинути на сприйняття того чи іншого об᾿єкта або явища:
- Час – вчорашнє «ні» може перетворитися на «так», а лице може з часом перетворитися на маску. А особливо вишукано показано перетворення ніжності на ніж – ніжність передбачає довіру, людина відкриває всі вразливі місці і ніхто не може зробити так боляче, як той, до кого колись проявляли ніжність. Так само у динаміці показаний образ Бога, який протиставляється болю. З одного боку, Бог всесильний, про який біль може йти мова? З іншого боку – тільки переживши біль, тільки через страждання розкривається божественна сутність;
- Точка зору – постріл, зроблений одним, перетворюється на вічну тишу для іншого – того, кого тим пострілом було убито, а трава для когось також ліс, якщо її оцінює хтось мініатюрний;
- Стереотипи – янгол має бути спокійним і урочистим, а дозволяє різноманітні жарти біс, молода людина має бути наївною, а мудрість має бути притаманна людям поважного віку;
- Виховання, освіта – для сучасної людини сонце – зірка, а для древньої вона була божеством.
У творі використані такі художні засоби:
- Епітети – «вчорашнє», «колишні», «юний», «поганська»;
- Протиставлення – ангел – біс, «так» – «ні», сіль – цукор;
- Метафора – «забутий біль», «поганська свічка», «бабуся гітари».
Символіка поезії розмаїта:
- Маска – удаване, фальшиве;
- Лице – сутність людини;
- Сіль – найважливіше, те, без чого втрачається смисл;
- Цукор – надлишок, насолода, гедонізм;
- Кобза – музика, що несе чимале смислове навантаження;
- Гітара – розваги у дружньому колі;
- Свіча – знання.
Твір побудований специфічно, винятково на констатації низки фактів, протиставлень і порівнянь. Автор показує у вірші філософську ідею єдності протилежностей. У деяких протиставленнях використані антоніми контекстуальні, наприклад, ліс протиставляється траві, а кобза – гітарі.
Тільки контекст визначає, як сприймається те чи інше поняття, а контекст нерідко кожна людина обирає для свого життя і світобачення сама.
