Повний текст твору: Тарас Шевченко – Ісаія (Глава 35)
Твір написаний у зрілому віці ‒ 1859 році. Автор пережив чимало труднощів і трагедій у своєму житті ‒ кріпацтво, солдатчину, особисту самотність, проте зберіг віру у Бога й переконаний, що після випробувань обовʼязково прийде світла смуга ‒ і для окремих людей, і для цілих народів.
Поет добре знався на біблійних текстах, бо навчався грамоті в дяка, а псалтир використовувався у сільській школі як буквар. Біблійні мотиви ‒ і звернення до Бога, і християнські символи ‒ зустрічаються у творчості Тараса Шевченка досить часто. Дана поезія є наслідуванням пророцтва Ісайї.
Головна ідея твору ‒ народ заслуговує на світле майбутнє і він його матиме. Вторинна ідея малопомітна ‒ до створення власного раю потрібно підходити з розумом, недарма омофор («покров захисту») називає автор «хитрошитим». У творі присутня критика самодержавства та експлуататорського ладу ‒ наприкінці ідилічна картинка завершується тим, що у благословенну землю владики дороги не знайдуть.
У вірші використані такі художні засоби:
- Епітети ‒ «раді», «веселі», «зцілюща», «святий», «вольнії», «широкії», «золототканий», «хитрошитий»;
- Персоніфікація ‒ «оживуть степи», «запанують села»;
- Синекдоха ‒ «спочинуть… невольничі руки», «коліна одпочинуть»;
- Повторення ‒ «веселі», «Злодіям за злая»;
- Порівняння ‒ «як вода»;
- Протиставлення ‒ владики протиставлені рабам, невольниками, неполитая суха нива протиставлена зеленому буянню;
- Оксиморон ‒ «Незрячі прозрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнують. Німим отверзуться уста».
Автор використовує власні неологізми «золототканий», «хитрошитий», що наслідують лексику грецької поезії, розповсюджену в урочистих літературних творах того часу.
Надає урочистості звучанню вірша й використання прикметників у повній формі ‒ «неполитая», «веселії», «святая», «верстовії», «широкії», а також застарілої форми займенника «се».
У вірші використані такі символи:
- Нива ‒ добробут;
- Квітчастий злак ‒ складний символ. Квіти означають радість, злаки ‒ добробут і благополуччя;
- Вода ‒ життя;
- Омофор ‒ захист;
- Пустиня ‒ проблеми, складний етап, який потрібно пройти. Щоб зрозуміти значення цього символу потрібно згадати історію Моісея, який водив євреїв 40 років пустелею після виходу з рабства;
- Шляхи ‒ перспективи, можливість рухатися далі і розвиватися.
Цікаво, що автор передбачив, що до прекрасних перспектив не всі будуть готові. І закликає не лякатися дива, хоч для читачів очевидно, що всі дива, описані у творі, змінюють життя людей на краще.
