Повний текст твору: Павло Глазовий – Похвала
Гумореска, яка відображає велику проблему у людському суспільстві ‒ довірливі люди потрапляють у проблематичні ситуації через підступних і підлих персон.
Головна ідея твору ‒ засудження підступності. Та є й вторинна ідея ‒ рекомендація не довіряти надмірно улесливим особам.
Сюжет гуморески простий ‒ павук активно вихваляє красу мухи й обіцяє йти за нею на край світу. У результаті радісна муха летить до павука й потрапляє до павутини і стає для павука харчем («зрозуміло, що було»).
Муха в гуморесці описана юною й недосвідченою, проте самовпевненою. Вона переконана, що з нею Павук обійдеться не так, як з іншими мухами, які потрапляли до павутини. Читач бачить її крізь призму слів павука ‒ мовляв, у неї і талія, і ніжки, і гуде вона дуже красиво. Павук на противагу Мусі ‒ старий і вмілий звабник. Впадає в око, що Павук багато обіцяє, проте абсолютно нічого не робить ‒ він тільки каже, що пішов би за нею, проте не зрушує при цьому з місця. У нього багатий лексикон. Він робить акценти на різних аспектах зовнішності, маніпулює вишуканими компліментами, яких, очевидно, зовсім юній Мусі раніше ніхто не казав і вона не має жодного імунітету до лестощів.
У творі застосовані такі художні засоби:
- Епітети ‒ «юна», «старий», «синя», «дивна», «гарненькі», «солодка»;
- Персоніфікація ‒ і Муха, і Павук є уособленням людей відповідних типажів;
- Порівняння ‒ «як перлина», «як топаз», «як музика»;
- Метафора ‒ «солодка похвала».
Динамічності та високої емоційності оповіді додають вигуки ‒ « Ахи!», «дзись! І тільки раз!»
Улесливий звабник використовує і зменшувально-пестливу лексику ‒ «ніжки», «іскрина», що змушує Муху вірити, що у Павука дійсно до неї щирі почуття, які розм’якшили його старе й грубе серце.
Павутина і сам Павук мають глибоко символічне значення. Павук ‒ хитрий маніпулятор, який знає, як правильно розставляти пастки, щоб без великих зусиль отримувати постійно поживу. Павутина ‒ пастка, з якої дуже важко вибратися, адже кожен рух, кожна спроба вирватися приводить до того, що жертва заплутується ще більше.
Так само сповненими глибокого символізму є компліменти, у яких Павук порівнює Муху з перлиною і іскриною, адже кожне життя, кожна доля юної і недосвідченої особи насправді не мають ціни.
Наприкінці гуморески автор прямим текстом каже, що на лестощі зазвичай ведуться зовсім не мухи, застерігаючи таким чином читачів і слухачів від надмірної довірливості.
