Повний текст твору: Леся Українка – Слово, чому ти не твердая криця
Вірш написаний у 1896 році й увійшов до збірки «Думи і мрії». Твір автобіографічний ‒ лірична героїня фактично ототожнюється з самою поетесою. Він є яскравим виявом громадянської лірики, що вказує на те, наскільки небайдуже життя поневоленого і зневіреного у майбутньому народу хворій і слабкій тілесно ліричній героїні.
Головна ідея твору ‒ уславлення слова як духовного начала, яке призведе до зрушень у суспільстві. Вторинна ідея ‒ важливе значення слова у передачі інформації та ідей від людини до людини, від поневоленого до месника, від покоління до покоління («ми не повинні загинуть обоє!»). Нарешті, третя ідея висловлена наприкінці твору ‒ заради добра свого народу, боротьби проти тиранів і поневолювачів сильний має взяти зброю з рук слабких і стати до боротьби.
Вірш написаний в формі риторичного звернення до співрозмовника, яким є уособлення слова.
Для розкриття ідеї поетеса використала такі художні засоби:
- Персоніфікація ‒ слово ніби оживає і є повноцінним свідомим слухачем;
- Епітети ‒ «вражі», «твердая», «гострий», «безжалісний» ‒ і це епітети тільки з першої строфи;
- Повтори ‒ звернення «слово» повторюється двічі, слово «зброя» у різних варіантах вжите 4 рази;
- Антитеза ‒ «іншим на радість, на смуток мені»;
- Алітерація ‒ насиченість сонорними звуками «р» («твердая», «криця», «зброя», «гостра», «іскриста», «брязне») надає словам рішучості і твердості.
Динамічності розповіді додає віршований розмір дактиль та суміжне римування.
У творі використані такі символи:
- Меч ‒ сила, боротьба, готовність відстоювати свої інтереси, рішучість;
- Кайдани ‒ неволя;
- Серце ‒ чутливість, вразливість, доброта;
- Кров ‒ символ спорідненості, вразливості;
- Твердиня ‒ влада, насаджена силою.
Вживання архаїзмів у вірші («твердиня», «вражі») вказує на те, що ліричній героїні болять застарілі проблеми, тобто вона прагне боротися з усталеною несправедливістю. Той факт, що мова йде про протистояння системі, демонструє й фраза «піде луна по твердинях тиранів» ‒ боротися доведеться не тільки тут, тиранія розповсюджена.
Провідним образом у вірші є метал. З нього зроблена і зброя, і кайдани, і слово, яким володіє лірична героїня, характеризується як «гартоване». Металева зброя ідеалізується ‒ «криця серед бою … іскриться». Мову, як зброю поетеси, лірична героїня «вигострить», «виточить» ‒ і таким чином підкреслена сила слова.
