Повний текст твору: Тарас Шевченко – Сон (На панщині пшеницю жала)
Вірш написаний Тарасом Шевченком у зрілому віці, уже після того, як він повернувся з армійської служби. Це був час, коли Тарас Шевченко намагався побудувати особисте життя, він більш уважно придивлявся до жінок і усвідомлював їхню непросту долю. Водночас втративши на 10 років жадану волю, Тарас Шевченко присвячує ідеям свободи все більше творів.
«Сон» написаний в жанрі елегія (журливий монотонний вірш). Головна ідея твору ‒ засудження кріпосного ладу, який відбирає можливості самореалізації та змушує людей до каторжної праці і душевних страждань.
Лірична героїня ‒ молода мати. Очевидно, що вона народила дитину зовсім недавно ‒ зазвичай у середньому роді («воно, сповитеє») говорять про найменших немовлят. І вона вже мусить працювати на жнивах, а дитину брати з собою на ниву. Втому, фізичне виснаження автор передає деталями ‒ жінка не просто пішла, а пошкандибала до сина і доки його годувала, задрімала, причому не лежачи, а сидячи.
Страждає від цієї ситуації й дитина, яка кричить, проте мати мусить працювати, а не приділяти увагу сину, і молода жінка, яка не може приділяти сину належної уваги, слухаючи, як він плаче.
Атмосферу жнив автор передає за допомогою алітерації. Перша строфа насичена шиплячими та свистячими звуками, які нагадують шелестіння колосків.
Поезія насичена протиставленнями. І головне з них ‒ протиставлення реальності і мрій. Реальність ‒ виснажлива праця ‒ закільцьована. Вірш починається з опису реальної роботи і завершується поверненням до праці. На противагу реальності ‒ кілька хвилин мрії, коли жінка сподівається на краще майбутнє для своєї дитини. Головна мрія ‒ щоб син був на волі. Також втомлена кріпачка мріє, щоб син працював на своєму полі і мав добру родину. Важливість цих мрій така, що автор підкреслює опис вигаданої ситуації протиставленнями ‒ «не панський, а на волі», «не одинокий, а жонатий». Важливість волі та самостійного господарювання підкреслюється й повторами ‒ «на вольній», «на волі», «своє поле», «своя пшениця».
Та ж робота, яку виконує лірична героїня на панщині, на власному полі буде легшою. На це вказує епітет «веселе поле».
Вірш насичений важливими символами:
- Пшениця ‒ символ добробуту;
- Діти ‒ символ майбутнього;
- Сповивання ‒ символ обмежень. Дитя розповите тільки тоді, коли мати його годує і живе мріями про майбутнє.
Поезія присвячена Марку Вовчку (Марії Вілінській), яка багато писала про тяжку долю людей, що належали до найбідніших верств населення.
