Повний текст твору: Павло Тичина – Я утверждаюсь
Прекрасним прикладом патріотизму та мужності є вірш Павла Тичини — Я утверждаюсь. Твір був написаний в 1943 роках в період Другої світової війни. В цей час був переломний момент боротьби, тому письменник вирішив своєю лірикою підтримати бойовий дух та показати ненависть до ворога. Вірш був присвячений визволенню Києва.
Основною творчою темою є засудження тієї жорстокості, яка відбувалася з людьми. Війна — це подія, де немає переможців через те, що кожен щось втрачає особисте та найдорожче. Тичина писав цей твір від першої особи, де слова автора йдуть від поета та народу, якому болить за людство та жорстокість фашистів.
Не дивлячись на те, що вірш зображає болість, переживання та страждання, письменник твердо показав свою позицію і непереборність нації. Центральну позицію займає бажання бути вільними, незалежними та сильними. Тичина знає, що ворог буде переможений, а поранена країна ось-ось почне нове щасливе життя.
Твір передає неймовірно сильні емоції готовності до бою за своє життя, свободу та країну. Недарма поезію називають віршем-клятвою про безсмертя українського народу. Автор неодноразово підкреслював, що він і є народ.
Чому ця поезія мала фундаментальне значення для народу? Насправді все дуже просто. Війна — це страшний період в житті кожної людини. Ти не знаєш чи станеться щось з тобою, чи виживеш ти, чи буде перемога за твоєю країною. Кожна особистість доходить до стану, коли їй не хочеться нічого, немає ні надії, ні віри в краще. Тичина, в свою чергу, бувши в евакуації з іншими письменниками, дуже переживав за всі ці події, які відбувались на його землі. Тому для того, щоб підтримати бойовий дух народу, він вирішив написати цю поезію.
Своєю впевненістю він переконав кожного, що перемога за нами, а така нація ніколи не вимре. Лірика послужила справжньою мотивацію та вірою в майбутнє. Саме такі слова мужності та переконаності з нетерпінням чекав народ. В поезії можна відчути емоції боротьби, ненависті, войовничості та єдності поета з народом. Тичина зміг повністю передати всі відчуття у творі. Тож, «Я утверждаюсь» має фундаментальне значення в українській історії та літературі.
