Повний текст твору: Ірина Жиленко – Жар-птиця
Твір поетеси-шістдесятниці, що сприймається легко як дітьми, так і дорослими ‒ усі вікові категорії знайдуть тут цікаві для них образи й ідеї.
Головна ідея вірша ‒ прославлення сміливості бути собою за умови, що ця сміливість, незвична яскравість має на меті робити людей кращими й щасливішими. Вторинна ідея ‒ незвичайні люди чи істоти потребують нашої турботи і підтримки, а не осуду, і тільки у такому випадку зможуть реалізувати своє призначення.
Вірш представляє собою казковий сюжет, важливо, що казка відбувається у наші дні і в сучасних реаліях. Поруч фігурують жар-птиця, чарівниця ‒ і мультфільми, дитячі журнали «Барвінок» і «Мурзилка».
Завʼязкою казкової історії є розповідь про те, що у чарівниці живе жар-птиця і одного дня вона вибралася з клітки. Її політ над столицею робить людей щасливими й викликає бурю критики. Після цього дивний птах зникає (кульмінація) і пізніше зʼясовується, що його лікує чарівниця (розвʼязка). Жар-птиця має намір повернутися пізніше – до новорічних свят.
У вірші використані такі художні засоби:
- Протиставлення ‒ казка протиставлена реальності, Жар-птиця протиставлена Гаві, клітка ‒ свободі;
- Епітети ‒ «найзолотіший», «яскрава», «нескромна». Присутні у творі й епітети у формі прикладки «очі-намистинки», «сусідка моя ‒ чарівниця»;
- Алітерація ‒ власне, мова навіть про звуконаслідування вигуків гави «яскра-яскра-яскррава». Мова Гави насичена звуками «р» у словах.
У творі використані такі символи:
- Птах ‒ свобода, натхнення;
- Ґава ‒ старість, агресія, незадоволення;
- Клітка ‒ обмеження.
Жар-птиця є уособленням незвичайної людини, яка постійно страждає від осуду за те, що «непристойно яскрава». Ніякі добрі наміри не виправдовують цієї яскравості у очах сірої маси. Цікаво, що Ґава називає себе Павою, тобто вона сама хоче бути яскравою, незвичайною, обдарованою. Проте їй цього не дано, вона заздрить головній героїні твору і цькує її.
Символічно, що після цього жар-птиця хворіє і потребує підтримки, турботи, лікування. Тобто хвороба може бути повʼязана не тільки з холодом, але й зі стресом через засудження.
Використання казкового образу у повсякденній ситуації має стати для читача закликом озирнутися навколо й побачити поруч незвичайних людей, які своєю діяльністю вирізняються й таким чином роблять життя людей поруч щасливим, радісним і наповненим.
