Анатоль Свидницький: Вірші

Анатоль Свидницький (1834 – 1871) – поет, письменник, фольклорист і просвітитель. Його творчість нерозривно повʼязана з життям українського села. Значну кількість текстів він написав, досліджуючи життя простого українського народу, його звичаї і вірування, легенди, містику.

Творчість Анатоля Свидницького сповнена волелюбних закликів. Автор болісно сприймає стан свого народу, адже й сам чимало бідував, наприклад, попри всю свою обдарованість, він не зміг отримати освіти і здавав екзамени екстернатом.

У віршах Анатоля Свидницького часто застосовується персоніфікація – в образах людей постають і Україна, і доля, і воля. Використовує авто і історичні паралелі, наприклад, для опису бунтівних настроїв він використовує образи козаків, хоча сам він живе в часи, коли козаччина залишилася у минулому.

Славу автору приніс роман «Люборацькі», який розкривав недосконалість тогочасної системи освіти, яка ламала дитину, щоб отримати у результаті певний стандарт людини у суспільстві.