У лісі, на горісі,
Де спить стара сова,
Жили в дуплі три гномики —
Сімейка лісова,
Три гномики, три братики —
Сімейка лісова.
Найстарший гномик звався Бім
Середній звався Бом,
А наймолодший взяв ім’я
Обох братів — Бім-Бом.
Той Бім, той Бом і той Бім-Бом
Були всі мовчуни —
Й слівця, працюючи гуртом,
Не вимовлять вони.
Ото прокинуться в дуплі
Ці братики малі
І йдуть шукати давній скарб,
Захований в землі.
Мина година, дві, і три,
Збігає цілий день,
А гномики, а братики
За день — анітелень.
Вони бояться в балачках
Промарнувати час,
От і працюють мовчачка,
Допоки день не згас.
