Летів із річки на ставок
До друга в гості куличок.
Летів і пісеньку співав,
Як равлик зиму зимував.
Аж гульк — у полі під крильми
Лежать-біліють килими.
Над полем декілька разів
Кулик по колу облетів.
І раптом жах його пройняв:
«Та це ж зима! Це сніг упав!»
І він із горя заквилив:
— Погиб, погиб серед снігів! —
Ішли ми полем до ставка
І ну втішати куличка:
— Дарма ти плачеш, друже наш,
Ось подивись і сам розваж:
Ну де це бачено, щоб сніг
Отак духмяно пахнуть міг
І щоб над ним гула бджола?
Це ж наша гречка зацвіла!
- Наступний вірш → Анатолій Качан – Морозко
- Попередній вірш → Анатолій Качан – Ожеледиця
(Оцінок ще немає)