Анатолій Качан – Дзвонить осінь школярам: Вірш

1

На світанку вулицею міста,
Де шумлять про зиму явори,
З рюкзаками, як парашутисти,
Поспішають юні школярі.

Наша рідна школа біля гаю
Схожа на літак-аероплан.
Цей літак щоранку вирушає
До Країни творчості і знань.

Опадає з кленів жовте листя
На кущі калини, мій рюкзак.
Осінь у червоному намисті
Проводжає літо на літак.

2

Журавлиними ключами
Дзвонить осінь школярам
І розносить над садами
Жовте листя телеграм.

В небі синьому клинописом
Написали журавлі
До пташиного літопису
На прощання кілька слів.

У містечку над Лиманом
Буде школа нас навчать,
Як по зорях і туманах,
По пташиних караванах
Книгу осені читать.

А клинописів тих значення
Пояснив дідусь мені:
«Краю рідний, до побачення,
До квітучої весни!..»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Дзвонить осінь школярам":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Дзвонить осінь школярам: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.