Вірші класиків > Анатолій Качан: Вірші > Анатолій Качан – Клює

Анатолій Качан – Клює: Вірш

Узявши вудку, на ставок
Іду я стежкою крутою.
Дивлюсь — Микола, мій дружок,
Уже стовбичить над водою.
— Ну як діла? Клює чи ні?—
Питаю тихо я Миколу.
Микола хвалиться мені:
— Клює сьогодні, як ніколи:
Поки стеріг я поплавці,
Що на воді позавмирали,
З коробки кляті горобці
Усю наживку поклювали.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Анатолій Качан
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Клює":

Читати схожі вірші:

  1. Грицько Бойко – Клює курка крупку
  2. Анатолій Качан – Після бурі
  3. Анатолій Качан – Пісня хвилі
  4. Грицько Бойко – Два Миколи
  5. Анатолій Качан – Листи із саду
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анатолій Качан – Клює: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.