Де варили бринзу чабани,
Забілів катран серед весни.
Де іржали коні, квітне мак,
Де копитом били — копитняк.
Де стогнала поночі сова,
Піднялась мохната сон-трава.
А де в жмурки гралися зайці,
Спалахнули сині чебреці.
- Наступний вірш → Анатолій Качан – Флюгер полів
- Попередній вірш → Анатолій Качан – Місяць трав
(Оцінок ще немає)