Понад Лиманом трави цвітуть,
Ластівка воду п’є на льоту:
Ледве торкнулась дзьобом до скла —
Ніби алмазом слід провела.
Понад Лиманом срібна коса
Тягнеться в море, у небеса.
А на косі, як на вахті моряк,
З моря когось виглядає маяк.
Понад Лиманом — давній курган,
Сонце сідає в тихий Лиман.
Сонце заходить, і на льоту
Ластівка воду п’є золоту.
