Летять із гірки санки
Андрійка і Оксанки,
Із гірки біля гаю,
Що зветься Гімалаї.
Андрійкові здається:
У нього від незвички
Душа тремтить і б’ється,
Як спіймана синичка.
Оксанка без оглядки
Летить між яворами,
Душа втекла у п’ятки,
Лиш зойкнула: “Ой мамо!..”
Бо гірка біля гаю
Крута, як Гімалаї.
Летять із гірки санки
Андрійка і Оксанки.
Це у міста і села
Прийшла зима весела.
