Із року в рік навколо Сонця,
Мов корабель, пливе Земля.
Ми – юнги, юні охоронці,
Матроси цього корабля.
Тут батьківщина всіх народів,
Тут народились я і ти,
І міСяць – іграшка природи –
Над нами сяє з висоти.
Під знаком доброї прикмети
Пливуть на палубі Землі
Сусіди наші по планеті –
Дельфіни, зубри, журавлі.
Ставай на вахту разом з нами,
Пильнуй, щоб п’ять материків
Були сповиті не димами,
А синім диханням лісів.
Поглянь: цвітуть сади в долині,
Виходить з берегів Дунай.
Від гір до моря, Україно,
Весні ворота відчиняй!
Знов до північної півкулі
Птахи несуть пісні свої.
Щодня в садах кують зозулі,
Щебечуть, тьохкають гаї.
Зелений лист тремтить на гілці,
Мов стяг на щоглі корабля.
В навколосонячній мандрівці
Нехай щастить тобі, Земля!
