Анатолій Качан – Пе-ре-віз-ник: Вірш

(Безконечник)

Ка-мін-ці-мої-стри-ба-ють,
Ска-чуть-по-во-ді,
З кри-ком-їх-на-здо-га-ня-ють
Чай-ки-мо-ло-ді.

А вода під камінцями
Тихо плюскотить,
Ніби веслами-руками
Човен хлюпотить.

Це дід бабу через море
На базар повіз
Продавати помідори,
Купувати кіз.

Будуть кози біля хати
Пастися гуртом,
Будуть бабу частувати
Теплим молоком.

І тебе, моє серденько,
Почастують теж,
Якщо козам щось смачненьке
З поля принесеш.

Стане баба на порозі.
І онук, і дід,
Будуть дякувати козам
За смачний обід.

Ка-мін-ці-мої-стри-ба-ють,
Ска-чуть-по-во-ді,
З кри-ком-їх-на-здо-га-ня-ють
Чай-ки-мо-ло-ді.
І так далі, поки не скінчиться гра.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Пе-ре-віз-ник":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Пе-ре-віз-ник: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.