Анатолій Качан – Після бурі: Вірш

Після бурі Чорне море
Тихе, лагідне, прозоре.

На морському дні з барка́са
Видно краба-водолаза

І медузу-мандрівницю,
Всі підводні таємниці.

На приморській кучугурі,
На піску у візерунках

Чистять крила після бурі
Сірі чайки-реготунки.

Біля чайок після бурі
Сохнуть водорості бурі.

А рибалки на причалі
Ловлять вудками удачу.

Ген вони позавмирали,
З воску вилиті неначе.

Море п’ятки нам лоскоче,
Сліпить зайчиками очі,

Камінцями-стрибунцями
Грає в крем’яхи́ із нами.

Роздає на знак пошани
Черепашки і рапа́ни.

Аж не віриться, що вчора
Тут гуляли хвилі-гори.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Після бурі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Після бурі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.