Анатолій Качан – Прощання на причалі: Вірш

Знову пам’ятник Дюку
Задивився на схід,
Бо вже люльку розлуки
Запалив теплохід.

Дав гудок він із гавані:
– П р о – щ а – в а й ! . .
– Прощавай!..
У далекому плаванні
Не забудь рідний край.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Прощання на причалі":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анатолій Качан – Прощання на причалі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.