Знову пам’ятник Дюку
Задивився на схід,
Бо вже люльку розлуки
Запалив теплохід.
Дав гудок він із гавані:
– П р о – щ а – в а й ! . .
– Прощавай!..
У далекому плаванні
Не забудь рідний край.
- Наступний вірш → Анатолій Качан – Теплий край
- Попередній вірш → Анатолій Качан – Квітка Сонця
(Оцінок ще немає)