Анатолій Качан – Річка сховалась: Вірш

Річка сховалась: є і нема —
Льодом засклила річку зима.

Там, де рибалки сипали сіть,
Можна сьогодні пішки ходить

І розглядати щуку на дні,
Наче крізь чисте скло у вікні.

Там, де латаття влітку цвіло,
В гості побігла стежка в село.

Ріжуть алмазом лід ковзани
Там, де гойдала хвиля човни.

Січень надворі, а для дітей
Річка щебече, мов соловей:

Кине хто грудку чи камінець,—
Тьох-тьох-тьох-тьохкає лід-ясенець.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Річка сховалась":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анатолій Качан – Річка сховалась: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.