Розливається Дунай,
А із-за Дунаю
З журавлями у наш край
Ремез прилітає.
Пташка ця непоказна
Має дивну звичку:
Навесні лише вона
В’яже рукавичку.
Ось поглянь: цвітуть сади,
А вона із пряжі
На вербі біля води
Рукавичку в’яже.
В рукавичці, як і слід,
Є аж два віконця, —
Щоб дивитися на схід
І на захід сонця.
Виглядають із гнізда
Ремезові діти.
Де комиш, верба, вода —
Там і рай на світі.
