Анатолій Качан – Розливається Дунай: Вірш

Розливається Дунай,
А із-за Дунаю
З журавлями у наш край
Ремез прилітає.

Пташка ця непоказна
Має дивну звичку:
Навесні лише вона
В’яже рукавичку.

Ось поглянь: цвітуть сади,
А вона із пряжі
На вербі біля води
Рукавичку в’яже.

В рукавичці, як і слід,
Є аж два віконця, —
Щоб дивитися на схід
І на захід сонця.

Виглядають із гнізда
Ремезові діти.
Де комиш, верба, вода —
Там і рай на світі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Розливається Дунай":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Розливається Дунай: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.