Вірші класиків > Анатолій Качан: Вірші > Анатолій Качан – В’ється стежка

Анатолій Качан – В’ється стежка: Вірш

В’ється стежка до села,
З квітами вітається.
А до мене, як смола,
Реп’яшки чіпляються.
Реп’яшки, реп’яшки,
Липнуть, наче женишки.

В небі жайвори-дзвінки
Співом заливаються.
А до мене реп’яшки
Знову залицяються.
Реп’яшки, реп’яшки
Липнуть, наче женишки.

Не чіплятесь, реп’яшки,
Що це з вами сталося?
У лугах мої стежки
Ще не нагулялися.
Реп’яшки, реп’яшки
Липнуть, наче женишки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Анатолій Качан
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – В’ється стежка":

Читати схожі вірші:

  1. Анатолій Качан – Вийшла річка з берегів
  2. Анатолій Качан – До синього моря
  3. Анатолій Качан – Летюча квітка
  4. Анатолій Качан – Райські дні
  5. Анатолій Качан – Автограф на згадку
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анатолій Качан – В’ється стежка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.