Анатолій Качан – Веселинки: Вірш

Обережний, хитрий лис
До нори вечерю ніс.
Біг додому лісом лис,
Шелестів над лисом ліс.

* * *

Солоний вітер після зливи
Трусив щосили синю сливу.
Упала буква «Л» зі сливи —
І стала синя слива сива.

* * *

Я знайшов у лісі гриб,
А приніс додому … риб.
Мабуть, десь поміж кущів
Букву «Г» я загубив.

* * *

Немов на батька рідний син,
На місяць схожий апельсин.
Мабуть, вночі, коли я спав,
Цей апельсин із неба впав.

* * *

Підкрутивши довгий вус,
Помаленьку
Загорає наш гарбуз —
Гарбузенко.
Не на пляжі,
Не на лоні природи,
А при світлі соняхів
На городі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Веселинки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Веселинки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.