Анатолій Качан – Загадки: Вірш

Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель
Повертається в рідний порт Фель.

(Підручник, книга)

* * *

Боюсь я вовка і лисиці,
Боюсь мисливської рушниці,
Тому від страху перед ними
Я сплю з відкритими очима.

(Заєць)

* * *

А ось така загадка вам:
Люблю я все робити сам —
Сам розвантажую вантаж
І сам знаходжу свій гараж.

(Самоскид)

* * *

Стоїть красуня у полях,
Дітей тримає на руках.

(Кукурудза)

* * *

І солодкі, і корисні
Чорні грона в мене,
А червоні дуже кислі,
Бо іще зелені.

(Смородина)

* * *

Він так морозить,
Так старається,
Що сам Від холоду
Здр-р-ригається.

(Холодильник)

* * *

В тихе надвечір’я
З саду на подвір’я
Котиться колютина
В яблука закутана.

(Їжак)

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Загадки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Загадки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.