Анатолій Качан – Зимові яблука: Вірш

Загадка-недомовка

Сиджу я біля підвіконня,
Коли дивлюся — у садку
На груші… яблука червоні
Висять на самому вершку!

Годинник цокав серед тиші,
А я все голову ламав:
Та як же так, чому раніше
Цих яблук я не помічав?

Та ось підкрався кіт-гульвіса,
На грушу глипнув, як сова, —
Червоні яблука знялися
І … полетіли, ну й дива!

Взяв олівець я із пенала
І записав в календарі:
Сьогодні вперше прилітали
До нас у гості… снігурі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Качан – Зимові яблука":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Качан – Зимові яблука: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.