Копитцями цоки-цок,
Біга вистрибцем цапок.
То листочок ущипне,
Мене ріжками буцне.
То підійде до кота:
— Хто такий? — його пита.
То гасає по дворі
На утіху дітворі.
— Цапе, цапе, не жартуй,
На капусточку, пожуй!
- Наступний вірш → Анатолій Камінчук – Ведмежі сни
- Попередній вірш → Анатолій Камінчук – Борсуки
(Оцінок ще немає)