Вірші класиків > Анатолій Камінчук: Вірші > Анатолій Камінчук – Дзвоники

Анатолій Камінчук – Дзвоники: Вірш

Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
— Вже до школи час! —
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Анатолій Камінчук
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Камінчук – Дзвоники":

Читати схожі вірші:

  1. Тамара Коломієць – Коники
  2. Михайло Стельмах – Скоро я піду до школи
  3. Анатолій Камінчук – Пора діткам спати
  4. Андрій М’ястківський – Веселі музики
  5. Анатолій Камінчук – Колосок проснувся
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анатолій Камінчук – Дзвоники: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.