У вікні любисток, на підлозі м’ята,
У простій оправі — книга серед книг.
Наче щедре сонце поселилось в хаті,
Як велике щастя стало на поріг.
Мудра, світла книга — то «Кобзар» Тараса,
На столі, як свято, білий коровай.
І пішло повір’я з прадідівського часу:
Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай!
