Бичок гаса по сіножаті
та буца скирту запашну,
неначе хоче на лякати
чи розбудить її від сну.
Легенько скаче через ями,
качок лякає там і тут.
І радісно корові-мамі,
що в сина ріжечки ростуть.
- Наступний вірш → Анатолій Костецький – Батьки-“чомучки”
- Попередній вірш → Анатолій Костецький – Буває все
(Оцінок ще немає)