Анатолій Костецький – Дерево: Вірш

— Нащо у дерева
стільки гілок?

— Це — щоб гойдати
веселих пташок,
щоб перехожому
затінок дати
чи од дощу
у негоду сховати.

— Ну а навіщо
такий стовбурище?

— Щоб підніматися
вище та вище
в небо, туди,
де птахи та блакить,
де золотаво
сонце горить.

— Нащо ж тоді
довжелезне коріння?
— Щоб вітровіям злим
не коритись
і пам’ятати:
лиш той не змалів,
хто не полишив
своєї землі!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Костецький – Дерево":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Костецький – Дерево: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.