Наш
Микола Іванов
пам’ять має —
будь здоров!
Але якось Колю
Віра
захотіла
перевірить,
і між ними,
слово в слово,
відбулась
така розмова:
— Пам’ятаєш,
як Світлані
ти вужа сховав
у ранець?
— Ну, дивачка,
ще й питаєш!
Зрозуміло,
пам’ятаю.
— А згадай,
як вчора Стьопка
на перерві
сів на кнопку,
котру ти
йому підклав?
— Я цього
й не забував,
бо вважаю,
що не варто
забувать
дотепні жарти.
— Пам’ятаєш,
як з Максимом
ви удвох
збирали сливи:
в нього вийшло
два відра,
а у тебе —
з кілограм?
— Ти могла б
і не питати —
як таке
не пам’ятати!
Адже в мене
після слив
цілу ніч
живіт болів…
— А згадай-но,
як у школі
нас водили
на уколи:
налякався
тільки ти,
так сховався —
не знайти!
— Це ж які
такі уколи?!
Щось забув…—
сказав Микола.
Видно,
справді Іванов
пам’ять має —
будь здоров…
