Клишоноге жабенятко
з комишу зробило хатку,
з лопухів — м’яку підлогу,
щоб не застудити ноги,
а віконце — з павутиння,
щоб од сонечка проміння
зранку хатку наповняло,
жабенятка зігрівало.
Наловило павуків,
бабок, мух і комарів,
хочеш — їж чи загоряй,
спи чи пісеньку співай!
Та знялася злая злива,
жабенятка хатку змила,
змила сонних павуків,
бабок, мух і комарів.
І зосталось жабенятко
і без їжі, і без хатки,
бо, маленьке і невміле,
хатку
стріхою не вкрило…
