Анатолій Костецький – Квітень: Вірш

Вже небо
пахне голубим,
міняють кору
сині сосни,
куйовдять пір’я,
щоб обсохло,
на підвіконнях голуби.

3 яєчка теплого
у світ
пташа прокльовує
віконце,
і промінець
його лоскоче
тоненьким пальчиком
з-за віт.

А в гілки
ніжно-золотої
казково
світяться бруньки,
І з них
виплескують листки —
тендітні діточки тополі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Костецький – Квітень":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Костецький – Квітень: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.