Як живеться вам, птахи,
на гребінчиках дахів?
На вітрах зимових, лютих,
ви не мерзнете, птахи?
Залітайте-но
до мене,
поговоримо в теплі,
чаю вип’ємо з варенням
та з’їмо духмяний хліб.
Ви розкажете мені
про життя в височині,
навчите мене літати
і виспівувать пісні.
Ну, а я
казок навчу вас —
буду вам
щодня читати,
хай улітку вас почують
ваші славні пташенята.
Так і будемо
стрічатись
ми щовечора.
А коли весна настане —
защебечемо!
