Сьогодні
в третій клас
до нас
прийшла “новенька”
в перший раз.
Зайшла,
весела й радісна,
і всім сказала:
— Здрастуйте!..
Що в класі почало-о-ся!
Одразу з місць своїх
посхоплювались хлопці,
мов хто підкинув їх.
Спочатку
всі ходили
і голосно свистіли,
а потім
по хвилини дві
стояли всі на голові,
а потім
дехто по рядах
пройшовся пішки —
на руках,
а потім
кожний з нас робив
усе, що вмів
і що не вмів!..
Не звівся із-за парти
лиш наш Юрко,
відмінник.
Він кинув нам:
— Ну й жарти? —
і встав поволі, чинно
та до “новенької”
сказав:
— А що!
Сідаймо разом? —
І та —
диви, яка коза! —
погодилась одразу…
“Ну що ж!
Не дуже й треба!” —
подумав я про себе.
І вирішив — до літа
відмінником
зробитись!..
