Анатолій Костецький – Осінній клен: Вірш

Знов
золоті листочки
клена
летять на землю
і на мене,
такі тендітні
та сумні.

Летять,
кружляючи крилато,
і, мов сліди
качиних лапок,
лягають тихо
на землі…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Костецький – Осінній клен":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анатолій Костецький – Осінній клен: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.