Я спитав у пароплава:
— Ти по всіх морях поплавав.
Морем літнім, морем зимнім
віз верстати і машини,
ліс і нафту у цистернах,
ліки, іграшки і цеглу.
Доки плавав — навозив
сто мільйонів вантажів!
То невже ні на хвилинку
не бажав ти відпочинку?
І невтомний пароплав
так мені відповідав:
— Нас дорослі ждуть і діти
в багатьох країнах світу,
а тому — не мають права
спочивати пароплави!
Та іще, скажу по честі,
я люблю свій труд почесний,
бо везу дарунки друзям
від Радянського Союзу!
