Анатолій Костецький – Що сталося: Вірш

Так сумно навколо,
як в пору осінню.
І сонця — немає,
і небо — не синє.
У всіх перехожих —
насуплені лиця.
Ніхто з них на мене
не хоче дивиться…

А знаєш, чому
все навколо сумує?
Бо двійку зі школи
додому несу я…

А завтра?..
Спиніться!
Будь ласка, спиніться!
Навколо, будь ласка,
скоріш подивіться.
Погляньте,
як небо казково цвіте.
Погляньте,
як сонцем виблискує день!..

А знаєш, чому
все навколо квітує?
П’ятірку додому
зі школи несу я!
Красиву п’ятірку!
Чудову п’ятірку!..

Тому-то навколо
і радості стільки,
тому-то сміються
усі перехожі
і кожен із них
на щасливчика схожий!

Тому-то віднині
і вирішив я:
п’ятірки отримувать
буду
щодня!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Костецький – Що сталося":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Костецький – Що сталося: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.