П’ятикласниця Людмила
вранці
мамі заявила:
— Все!
До школи я —
не йду!
Я не стерплю
цю біду.
Щастя
скінчено моє,
бо у Рити
джинси є!
І тепер зі мною
Рита
відмовляється
дружити…
Здивувалась мама дуже:
— Ви ж були
найкращі друзі!?
— Так.
Але сказала Рита:
поки буду я
ходити
не у джинсах,
а в спідниці —
їй не хочеться
й дивиться,
бо вона вважає:
жінці
для краси
потрібні джинси…
Мамо!
Дружбу виручай:
джинси
і мені придбай!
Мама пильно
подивилась
на похнюплену Людмилу,
а потім мовила:
— Діла-а…
Ви — спра-а-вжні подруги!..—
й пішла…
А ви
що скажете
мені:
це справжні подруги
чи ні?
