Анатолій Костецький – Вірш без кінця: Вірш

Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут назустріч — кіт.
— Куди ти йдеш дорогою,
дорогою широкою?—
мене питає кіт
і жде від мене слова,
а я й кажу котові:
— Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут назустріч — кіт.
“Куди ти йдеш дорогою,
дорогою широкою?”—
мене питає кіт
і жде від мене слова,
а я й кажу котові:
— Читай спочатку
знову!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Костецький – Вірш без кінця":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Костецький – Вірш без кінця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.