Анатолій Костецький – Збори: Вірш

На тему
“Я і ввічливість”
ідуть у класі
збори.
На тему,
дуже звичну нам,
Вікторія говорить.

— Почну з Вітька,
бо він себе
поводить
некультурно,
він хоч і виріс
до небес,
а розум —
наче в курки!

— Сама ти
курка! —
звивсь Вітько.—
Ще побазікай трохи,
так я тебе
через вікно
геть викину
за ноги!

— Диви, який!
— Лінтюх!
— Тюхтій! —
наскочили дівчата.—
Женіть його
під три чорти!
Він може
все зірвати!

А хлопці що?
Та хлопці — враз:
— Гей, ви, сороки,
цитьте!..

І от уже
вирує клас:
не збори —
справжній диспут,
— Ти, бевзь!
— Не лізь,
бо в лоба дам!

— Мовчи,
дурний гіпопотам!
— А ти —
зелений крокодил!
— А ти —
старий пузатий віл!
— А ти — жираф!
— А ти!.. А ти!..

Отак
з усіх кутків
летить —
аж чути в
коридорі!..

На тему
“Я і ввічливість”
ідуть у класі
збори.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Костецький – Збори":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Костецький – Збори: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.