Анатолій Матвійчук – НЛО: Вірш

Громадяни, слухайте новини:
“Уночі над містом Яготином
Пролітала чудернацька куля,
Синя-синя, як на лобі гуля.
Не диміла куля, не гриміла,
Вогниками тільки мерехтіла,
Сіла біля крайньої криниці,
Попила студеної водиці.”

Приспів:

Що це було?
Мабуть, НЛО!
Ні сіло, ні впало,
По небу пливло.

Кажуть, що до тракториста Савки
Прилітали якось енелонавти,
Всі зелені, наче огірочки,
Випали з тарілки, мов із бочки.
Савка вийшов побалакать з ними,
Пригостив їх цигарками “Прима”
І тому зірвалась, кажуть факти,
Спроба міжпланетного контакту.

Приспів.

Катерина — дівчина привітна,
Тільки сьомий місяць як вагітна,
Кажуть люди, що то за холера? –
Не було у неї кавалера!
Бідкаються тато і матуся:
“Бідна наша донечка Катруся,
День і ніч сиділа з нами в хаті,
То, мабуть, усе пришельці кляті!”

Приспів.

А що НЛО? — Ніхто не знає,
Тільки чутка по землі літає,
Що не марні ті космічні гості —
Мабуть, будуть розпускать колгоспи!
Ну, а нам лишається чекати
І себе байками годувати,
А щоб не втрачати інтересу,
Скажемо – спасибі – рідній пресі!

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Матвійчук – НЛО":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анатолій Матвійчук – НЛО: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.