Козакую у казок…
Се — пес
Чи лева велич?
Велес об жах аж — бо се лев.
Лева ракуватою бідою одіб’ю, отаву каравел —
Мечем.
Ереб бокатого так оббере —
Що в холод ідолохвощ!
О ружо-журо…
Було, гра збоку кобзар-голуб,
А на дуду — Дана…
А лодія ідола
(Ідол гув у глоді)
На красу — вус-аркан.
Дід:
— Ого! — й мечем його.
І розкотив виток зорі —
Яс оливо вилося…
Я сволок зорі мечем — і розколовся.
Козакую у казок.
- Наступний вірш → Анатолій Мойсієнко – І рубачів січе меч, і свіча бурі
- Попередній вірш → Анатолій Мойсієнко – Мара М