Мохом я сунуся, мохом-
Бід мохом, діб
Мохом…
У холод умру, сонно сурму — до лоху.
І чому? Шкода садок?.. Шум очі
В атом увив, умотав.
М’язами — зима з ям.
Атома шамота
Угрупує указами зим, а закує у пургу.
…А тому — сумота.
- Наступний вірш → Анатолій Мойсієнко – Мови данина
- Попередній вірш → Анатолій Мойсієнко – Музо, ритмом ти розум
(Оцінок ще немає)